Як оцінюватимуть першокласників

  Міністерство освіти і науки запропонувало нову модель оцінювання для перших класів. Це описова модель, що дозволяє оцінювати учнів в умовах компетентнісного навчання. До цього в Україні практики такого оцінювання не було. Школи знають, як оцінити результати навчання (наприклад, кількість помилок у диктанті), проте не знають, як оцінити процес навчання і компетентності.
  Оскільки вже майже рік в Україні пілотують новий Стандарт початкової освіти, нову модель оцінювання запропоновували цим школам. За результатами їхнього відгуку, міністерство внесе зміни і поширить зразок нового оцінювання серед усіх перших класів. Тож, це оцінювання запрацює вже з 2018/2019 навчального року. “Нова українська” школа пояснює, в чому особливість нового зразка оцінювання.
Навіщо потрібне нове оцінювання
  З 2018/2019 навчального року всі перші класи працюватимуть за компетентнісним навчанням. Згодом так навчатиметься вся початкова школа. Це означає, що учні замість запам’ятовування інформації (самоціль) опановуватимуть компетентності (навчання через практику і тому, що знадобиться в житті). Таке навчання передбачає не лише опанування академічних знань (з математики, мов, природничих наук тощо), а й так званих соціальних компетентностей (уміння працювати в команді, вирішувати складні проблеми, пропонувати нові ідеї тощо).
  Якщо академічну частину компетентностей у школах уміють оцінювати, то соціальну – ні. До того ж, академічна частина переважно оцінюється через призму кількості помилок, хоча на оцінювання мають впливати і, наприклад, обсяг докладених зусиль і прагнення учня. Тому для українських шкіл розробили нову модель оцінювання.
Для впровадження цієї моделі МОН запропонувало методичні рекомендації.
Завантажити файл можна за цим посиланням.
  Оцінювання, запропоноване МОН, ґрунтується на описовому формувальному оцінюванні, що дозволяє оцінити компетентності та поступ учнів. Для формування нової моделі створили робочу групу, в яку ввійшли вчителі пілотних шкіл та інші вчителі-практики, розробники нового Стандарту початкової освіти і представники Академії педагогічних наук.
  Робоча група вивчала приклади європейських країн і США – адже там протягом десятків років практикують компетентнісне навчання і, відповідно, знають, як оцінити учнів. Читайте текст “Нової української школи” з аналізом закордонних практик оцінювання.
  Формувальне оцінювання ґрнутується не на кількісних (скільки помилок), а на якісних показниках. Наприклад, як працював учень, чи співпрацював з іншими, чи докладав зусилля, чи ставився до навчання з цікавістю. Це можливо оцінити лише через спостереження за роботою учня, а не перевірку результатів навчання.
  “Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності дітей самостійно оцінювати власний поступ.
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи (визначені Стандартом – ред.). При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”, – написано в методичних рекомендаціях.
Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може підкорегувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
“Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися”, – зазначено в методичних рекомендаціях.
Тому важливо не порівнювати дітей між собою, а порівнювати те, як дитина працювала раніше, і як – протягом періоду, що оцінюється. (Тобто наскільки дитина виросла над собою ж.)
В основі формувального – позитивне оцінювання. У МОН зазначають, що маленькі діти сприймають оцінку за завдання як оцінювання себе особисто. Тому негативна оцінка в їхньому розумінні – це негативне ставлення до себе з боку вчителя. Методичні рекомендації пропонують, як уникнути цього:
  1. Доброзичливо ставтесь до учня як до особистості.
  2. Позитивно ставтесь до зусиль учня, які він спрямовує, щоб розв’язати задачі (навіть якщо вони не дали позитивного результату).
Така система дозволяє підтримати слабших учнів. Виконуючи легші завдання, вони не відчуватимуть себе невдахами, адже їхні зусилля оцінюватимуть так само, як і зусилля інших.
У методичних рекомендаціях зазначають, що “конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат” є частиною формувального оцінювання, але не в перших класах.
Як саме оцінюватимуть учнів
Для здійснення формувального оцінювання робоча група МОН розробила Свідоцтво досягнень учня. Воно потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та стукруторований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.
У першій частині свідоцтва вчитель оцінюватиме так звані соціальні і робочі компетентності. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи була доброзичливою до інших і вирішувала конфлікти мирним шляхом.
У другій частині компетентності оцінюються попредметно. Проте навчальні досягнення сформульовано, виходячи не з кількості помилок чи негативної оцінки досягнень учня, а виходячи з його моделей поведінки і процесу навчання.
Наприклад, “Цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу” (Я досліджую світ), “Дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання” (Українська мова), “Орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів” (Математика), “Пропонує і втілює власні творчі ідеї” (Технології), “Висловлює своє ставлення до мистецьких творів” (Мистецтво), “Дотримується встановлених умов та правил гри”(Фізкультура), “Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина)” (Іншомовна освіта).
Компетентності в обох частинах оцінюються за допомогою чотирьох рівнів: “має значні успіхи”“демонструє помітний прогрес”“досягає результати з допомогою вчителя”“потребує значної уваги і допомоги”.
Як бачимо, у цьому списку немає варіанту на кшталт “низький рівень”. У списку компетентностей для оцінювання теж немає негативних оцінок по типу “не зміг вивчити таблицю множення”. Адже вчитель, фіксуючи, що дитина потребує допомоги, має на увазі, що вона може покращити свої результати. А говорячи, що дитина перебуває на низькому рівню, учитель ніби ставить діагноз без рекомендацій для лікування.
У 1-2 класах оцінювання в обох частинах буде описовим. У 3 класі для оцінювання предметів з’являються бали.
У кінці свідоцтва є поле для рекомендацій учителя, в якому він може написати, що потрібно робити дитині для покращення результатів. Наприклад, це може бути “щодня читати по 15 хвилин уголос”.
Нижче є поле для зворотного зв’язку батьків. Вони отримують два екземпляри свідоцтва – один лишають собі, інший – повертають у школу. Саме в другому екземплярі вони можуть вказати свої побажання.
Frontier - Новая Серия - Шаблоны сайтов